З’ясовуємо, чому жінки, хоч і сварять чоловіків, однаково жити без них не можуть, й за що їх по-справжньому кохають

Свято 23 лютого давно вже стало "міжнародним чоловічим днем". Це ще одна можливість для нас, жінок, зізнатися своїм чоловікам у коханні. Адже в інші 362 дні (виняток також становлять День святого Валентина і його день народження) ми полюбляємо їх лаяти. Вони, мовляв, стали інфантильними, неласкавими, невихованими, скупими, невірними, нечутливими... А згадати не завадило б і про те, чому ми однаково жити без них не можемо й за що їх по-справжньому любимо. Отже, ми почнемо, а ви продовжите, добре?

Жінки люблять чоловіків за...

- уміння гасити наші спалахи паніки при дезорієнтації на місцевості ("Все, я загубилася!") або агресії після скандалу на роботі ("Зараз піду й скажу їм, які всі вони гади!"), усього лише сказавши по телефону кілька слів: "Заспокойся, усе буде добре";

- за ніжні й міцні руки, які вміють обіймати сильно й дбайливо, так, що завмирає трепетне жіноче серце;

- за деякі забавні особливості чоловічого слуху. Достатньо провести експеримент: в одній кімнаті сидить чоловік і грає на комп'ютері у навушниках, в іншій - жінка дивиться телевізор. Якщо остання задасть першому питання, навіть підвищивши голос, він, швидше за все, його не почує, особливо, якщо запитання із серії: "Коли ти комп звільниш?" Якщо з телевізора лунає щось в стилі: "Не хочу теряться в сам-сам-самнениях, выбирать один из ста вариантов...", і з'являються дівчата із групи "ВІА Гра", у піддослідного чоловіка трапляється загострення слуху. Звичайно жінка рахує до п'яти, після чого із сусідньої кімнати, ліниво потягуючись, виходить він, півхвилини байдуже дивиться на екран, а потім так само ліниво повертається у своє геймерівське лігвище. І ніякими доліними-леонтьєвими-пугачовими його вже відтіля не виманиш;

- за те, що проточний кран, зламаний туалетний бачок, перегоріла лампочка, полиця, що покосилася, та багато іншого - це не жіночі проблеми. Звичайно досить здивованого вигуку: "Ой, бачок зламався!", як звідкись із надр комори виходить чоловік із плоскогубцями й викруткою, і, рішуче відсунувши милу, виправляє несправність;

- за те, що із чоловіками ніколи не доводиться лаятися щодо того, хто сяде ближче до віконця в поїзді, трамваї чи літаку (звичайно, я!);

- за погляд, який ми щораз ловимо під час демонстраційного домашнього показу нової спідниці, блузки, туфель на шпильці й особливо нижньої білизни. В останньому випадку, як правило, приміряння закінчується на фразі: "Правда, непогано виг..? Ой, ну почекай, я ж ще навіть у дзеркало не..." (і це нам теж дуже под..!);

- незважаючи на те, що наші кулінарні витонченості в будні дні рідко виходять за сосисочно-макаронно-пельменні рамки, мила однаково вважається відмінною господаркою (ну хіба таке ставлення не заслуговує любові?);

- за вміння сказати: "Підемо звідси!", взяти нас за руку й повести подалі від продавщиці, що тільки почала грубіянити й застигла з озлобленим обличчям без можливості продовжити свою полум'яну промову;

- за те, що чоловіку завжди можна віддати півпорції свого м'ясного рагу з картоплею ("Я ж розтовстію, якщо стільки калорій відразу змету!") і із чистою совістю поласитися на його тістечко ("Я ж дівчинка, а дівчата люблять солодке!");

- за почуття гумору, яке часом переходить у цинізм. Чоловік без почуття гумору - те саме, що безнадійно некрасива жінка - підкорення протилежної статі сильно затрудняється;

- за те, що наш одяг займає, м'яко кажучи, більшу частину шафи, і це нікого не дивує;

- за розуміння того, що ми не хочемо в Париж без Нього, так само, як і в будь-яке інше місто світу;

- за силу, грубу фізичну силу. Банку з консервованими огірками, з якою жінки воюють півгодини, вдаючись до допомоги прихватки й рушника, чоловік відкриє за кілька секунд, так ще здивовано подивиться - мовляв, може, ти не в ту сторону крутила? Для нього підняти нас на руки й покружляти по кімнаті так само просто, як для нас - підняти свого чотири кілограмового кота й пожмакати його півхвилини;

- за різницю у жіночому й чоловічому мисленні. Ми можемо одночасно думати про все потроху. Чоловіки ж - тільки про щось одне, найважливе для них у цей момент: про роботу, про покупку антивірусної програми, про переглянутий фільм, про угамування почуття голоду. Зате ми точно знаємо, що якщо наші чоловіки думають про нас, то - вони думають тільки про нас.

З наступаючим святом вас, наші обожнювані чоловіки!