З прадавніх віків у нашому народі й досі зберігається вислів обережного ставлення до писанки: "носитися з чимось, як з писанкою". Колись писанки писали цілу Весну, тепер — лише три дні перед Великоднем. 

Орнаменти та техніки виготовлення писанок

  "Бабусею" писанки можна вважати крашанку - яйце, зафарбоване в один колір: жовтий, червоний, зелений, синій, фіолетовий і навіть чорний. Її вживали у їжу й використовували у великодніх забавах. На зміну їй прийшла крапанка, вкрита цяточками та крапельками, нанесеними воском. Далі була мальованка - варене яйце, розмальоване пензликом. Також існували дряпанки - однокольорові, з видряпаним орнаментом. І вже остаточний варіант - це, звичайно, писанка, причому віск накладається на поверхню яйця тоненькою трубочкою - "писачком" (звідки й назва).

Писанка. Великодні традиції

 Для нас, українців, писанка вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя і містить глибокий зміст. Її дарують на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили, застосовують, як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наговорів. Писанку також дарують дівчині, як свідчення кохання, і закопують в землю на добрий урожай. Її вручають на Великдень, як знак пошани, приязні та радості.

Писанкове диво

  Все починалося з яйця. Саме з нього, за дохристиянськими віруваннями наших предків, "народився" Всесвіт. Саме воно, дивовижне яйце-райце, досі виступає у народних казках як символ народження життя, плодючості та усіляких щедрот.
"Яйце птаха взагалі, - писав професор Степан Килимник, - це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало - добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил" /Килимник С. Український рік… - Кн.2. - С.176/.

Світ писанки, крашанки, шкрьобанки, дряпанки, мальованки

 Добігають останні дні, що наближають світлий Великдень - час весняного оновлення природи і очищення людських душ. Ще трохи і наші господині розпочнуть чаклувати над неодмінними атрибутами цього прадавнього свята - бабками (пасками), візьмуться за розмальовування писанок. Яйце з його предивною таїною - з прозорої рідини та жовтка з’являється в світ нове життя, - було чи не найбільшим об’єктом культу. Різні народи світу шанували його і мали свою власну атрибутику возвеличення. Та жоден з народів не доніс до сьогодення свої автохтонні графічні уявлення про життя так виразно, як український. Абсолютна більшість орнаментів наших писанок прадавнього походження, і всі вони мали конкретний зміст.

Символіка української писанки та традиції українського писанкарства

  Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки. Наприклад, якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольору. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну.
Орнаменти писанок теж не є випадковими. Символічних малюнків налічують понад 100, кожний з яких має своє призначення. Кривулька, наприклад, або ж безконечник - символ життя, сонячного руху, початку і кінця. Триніг символізує небо, землю і повітря. Існує й інше тлумачення: цей знак може означати вогонь, воду та повітря. Щодо кольорів, то червоний символізує радість життя, любов; жовтий - місяць та зорі, урожай; зелений - багатство, буяння рослинного світу; блакитний - чисте небо, здоров'я; бронзовий - матінку-землю; чорний з білим - пошану до померлих родичів.

Сьогодні писанкарство набуває колишнього розвою, відроджуються забуті техніки, з'являються нові майстри. Адже писанка - це один з найкращих та найдовершеніших символів України, маленьке диво, яке кожен може написати сам!

Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия.