Я ще встигну набутись сама, 
У той час, коли виростуть діти, 
Може, буде тоді зима, 
Ну а може, цвістимуть квіти. 
Я ще встигну набутись сама, 
Повертатись до чистого дому,
 Бо якщо там нікого нема – 
То й смітити у нім нема кому! 
Я ще встигну набутись сама – 
І читати книжки вечорами, 
Бо в дітей буде сво́я сім’я – 
Вже не треба буде́ їм мами.
 Я ще встигну набутись сама, 
Ну а поки – перу та готую, 
І від ранку до ночі дітям
 Всю себе віддаю і дарую!
 І я дякую Богу за те,
Що у мене такі є турботи, 
Ну і що, що у хаті гуде, 
Наче там десь біжуть бегемоти? 
Неповторні ці миті в житті, 
Ми не раз ще захочем вернути, 
І я дякую, Боже, Тобі, 
Що це щастя змогла осягнути! 
З Днем Матері!